Fitch вказує на проциклічність бізнес-моделі Приватбанку, яка зосереджена на кредитних картках. Кредитування держкомпаній, порівняно з іншими держбанками, - обмежене.

Як зазначається, обсяг держоблігацій в портфелі Приватбанку на кінець І кварталу становив 81% активів, які накопичилися, передусім, через внески держави в капітал. Чисті кредити - лише 19% активів. При цьому 72% валових кредитів (і велика частина знецінених кредитів) нібито (allegedly) пов`язані з попередніми власниками банку та вищим керівництвом.

За оцінками експертів агентства, проблемні кредити в портфелі банку майже повністю зарезервовані, а потенціал поглинання збитків посилився завдяки доходам з роздрібного бізнесу. Капіталізація - помірна. Внутрішнє ж генерування капіталу зменшується через збільшення виплат дивідендів (90% чистого прибутку за 2018 рік було виплачено в червні-2019).

За висновками Fitch, ризики ліквідності в Приватбанку дещо зменшилися. Разом з тим, фахівці агентства висловлюють думку, що навряд чи держоблігації будуть надійним джерелом ліквідності для банку, оскільки потенційний обсяг операцій репо може бути невеликим, особливо в іноземній валюті. Агентство вказує на обмежену можливість держави надавати підтримку Приватбанку в іноземній валюті, що в т.ч. проявилося в 2016 році, коли був допущений дефолт по євробондам (що зрештою мало місце і у випадку Ощадбанку та Укрексімбанку в 2015 році).

Fitch вважає держвласність Приватбанку “нестратегічною”, з огляду на те, що вона виникла внаслідок порятунку фінустанови, а не для цілей держполітики, а також враховуючи плани влади продати контрольний пакет акцій банку (можливо, через IPO).