Позов Суркісів проти Порошенка і Гонтаревої - 5.0 out of 5 based on 1 review

Чому це вигідно олігархові Коломойському? Один із братів Суркісів — Ігор, а також шестеро пов’язаних з ним офшорних компаній подали позов у Високому суді Лондона проти Петра Порошенка і Валерії Гонтаревої. Який, ймовірно, пов’язаний з продажем частки акцій 1+1 експрезиденту.

Згадка про Валерію Гонтареву, ймовірно, є технічним елементом, щоб подати позов саме у Британії - сама вона поки ще не бачила тексту позову і не контактувала з Порошенко.

У 2016-му Суркіси з’ясували, що Порошенко передумав купувати частку плюсів. А після націоналізації Приватбанку у грудні 2016- го начебто Порошенко вже хотів купити у Суркісів 25% «плюсів» «не за свої, а за їхні гроші». Така версія Дзеркала тижня.

Ігорю Суркісу належать 24,6% телеканалу — він володіє акціями каналу разом з братом. Також подейкують, що нібито 8% цієї частки належать їхньому давньому бізнес-партнерові — Віктору Медведчуку.

Під час націоналізації ПриватБанку Нацбанк визнав Суркісів пов’язаними особами з банком, коли той належав Коломойському та Боголюбову. Сім'я Суркісів втратила більше $248,6 млн і 574 тис. євро в кіпрській філії банку і ще 1,04 млрд грн в Україні. Саме ці гроші зараз і вимагають повернути Суркіси у Верховному Суді України.

Цей суд перенесли з 31 січня тепер на 16 березня. Однак є один важливий збіг — перед цим стався витік про позов Суркісів до Порошенка в Лондоні у ЗМІ.

І ось чому: Суркіси хочуть скасувати визнання їх пов’язаним особами з Коломойським і Приватбанком, аргументуючи незаконність такого рішення тим, що їх 25-відсоткова частка в телеканалі 1+1 передана в управління в сліпий траст, а отже, вони не є власниками такої частки. Але, якщо вірити даним про суть лондонського позову Ігоря Суркіса до Порошенка, то їхній аргумент про сліпий траст неправдивий. Виходить, один із судів — в Україні чи в Лондоні - вводиться в оману.

Позов було подано до Високого суду Лондона, хоча спершу повідомлялося про Лондонський арбітраж. Різниця в тому, що для арбітражного суду потрібне так зване «арбітражне застереження», яке може бути тільки в контракті, тобто виходить, що його не було. Напевно, договір міг бути або усним, або іншим чином неформальним, і ще доведеться доводити його існування.

Хай там як, але цей судовий процес здатний створити враження про політичну складову націоналізації ПриватБанку — і тоді ситуація вигідна Коломойському, який хоче відмінити націоналізацію банку.

Оцените пост:

11111